На даний момент прийнято вважати, що волонтер – це людина, яка добровільно займається безоплатною громадською діяльністю чи допомогою, а доброволець – це особа, яка здійснює будь-яку діяльність добровільно. Для більшісті звичайних громадян, членів громадських організацій, благодійних фондів та його керівників – це є повними синонімами, тобто  взаємозамінними словами. Але, Я не буду Я, і ХОЧУ РОЗВІЯТИ ЦЕЙ МІФ!!!!!!!! Мені ніколи не подобається коли мене називають волонтером, і я себе такою не вважаю. Отже, почнемо.  Слово волонтер походить від латинського voluntas, що перекладається як «воля і бажання».  Слово доброволець складається теж з двох слів: «добро» і «воля». Зрозуміло, що ключовим словом є «воля» в обох термінах. Ось тільки в нашому випадку пояснюється характер прояву волі. Вона нам чітко пояснює, що прояв волі людини повинен мати добрі наміри. Відмінність між термінами тут і його варто прояснити. Називаючи себе волонтерами замість добровольців, ми робимо те саме, що називаючи себе «менеджером» замість «управлінця». Ми непомітно собі змінюємо свою психологію, стаючи тим, ким себе називаємо. Вияв волі може бути далеко не добрим. І мотиви волонтерства далеко не добрими. Волонтер – це людина, змушена виявляти особисту волю задля досягнення інтересів суспільства на вкрай важку ситуацію. Тобто, волонтер піде спати, коли він буде за метр від його власного будинку, ще й попросить щось для себе. Доброволець же завжди буде діяти на попередження проблеми і всупереч думці всіх навкруги. Він допомагатиме тим, кого він навіть не знає, або навіть чорта лисого. Він пожертвує всім своїм особистим, щоб лихо не прийшло до того, кого рятує. Дуже важливий момент полягає в тому, що людина-доброволець, людина з доброї особистою волею - це стан душі. Волонтером можна бути і раз у житті, та хоч один день у житті, коли загрожує небезпека. А Добровольчість – це постійний процес усередині людини - ЦЕ МІСІЯ - ЦЕ ПОКЛИКАННЯ! Серед добровольців немає протиріч, тому що не існує і не може бути об'єкта суперечки. Проблеми створюють лише убогі «причинники добра», що діють із чужої волі, взявши чужу ідею, відповідно до своєї вигоди. Добровольці - це люди, що мають нитку, яка пов'язує їх з об'єктом порятунку, часом вони навіть про це не замислюються. Добровольці – це якийсь спецназ, який у лихоліття сам себе спрямовує на вирішення проблемних завдань, маючи свої практично однакові погляди на корінь проблем. Але одне відомо точно, що не кожна людина є добровольцем, але кожен доброволець є ЛЮДИНОЮ ПРИЗВАНИМ З ВОЛІ СЕРЦЯ І ДОЛІ!!! Сподіваюся ви зрозуміли, що я хотіла вам сказати про себе та Благодійний Фонд з рятування бульдогів та мопсів, які потрапили у біду. Я не волонтер, Я ЛЮДИНА ПОКЛИКАНА БОГОМ СЛУЖИТИ З ВОЛІ СЕРЦЯ, хворим бульдогам і мопсам, що потрапили у важку життєву ситуацію. І ні хто, ні одна людина в світі не може мене зупинити - тільки я сама, якщо захочу. 

Я не дивна людина. 

Я особлива людина. 

Я з тих, хто посміхається від щастя, несучи на руках крихітний незграбний грудочок, здатний за півгодини перевернути догори ногами усю квартиру. Що там квартиру - життя.

Я з тих, хто згоден голодувати, на останні копійки купляючи найкращий корм для своїх бульдогів. 

Я з тих, хто кожен раз помирає душею, проводжаючи свого друга на міст веселки і знову воскресає, приносячи в свій будинок чергову кроху та безкінечно вірить, що колись, десь там у моста, я зустріну всіх їх та перейду з ними разом по цьому мосту, щоб більше ніколи не розлучатися. 

І не поспішайте мене жаліти - нас багато таких, дивних людей, ми просто більш милосердні та справжні. 

Просто цей світ для нас набагато яскравіше. Адже його висвітлює любов та відданість наших вухастих друзів. Кожний з них займав та займає місце у серці. 

Моя перша усвідомлена відповідальність пітбуль СУХАРИК - у моїй пам‘яті та в моєму серці асоціюється з мудрістю. Мені все ще соромно перед ним, наскільки він був розумніше, ніж я, його хазяйка. 

МАРСЕЛЬ - милий Марсік, так і залишиться у серці Масяней. 

БЕНЯ - хлопчик з оленьими очами. Був мною самою, моєю суттю, як одне ціле, та смерть віддирала його від мене по живому. 

МАРГО завжди була подружкою, помічницею, моєю правою рукою. Люблю тебе, моя дівчинка, до самого неба і дуже сумую. 

КОКОС - це моє натхнення, мрії та амбіції. Він буде вічним. 

ЗЕФІРКА - мені на старість, доброї душі людинобака. 

КАВУНЧИК - спадкоємець. 

БЕНЕДІКТ - особлива дитина, унікальний у своєму роді навіть для лікарів, він гермофродіт і він це чітко розуміє, характер мажора. 

МІРОН - це подарунок, вічний немовля у підгузнику. Він як життєвий іспит, на відданість, урок на вошивість та підлість, що треба було вивчити.

КРОШ - миле хворе дитя, просто ще один нікому не потрібний інвалід.

І ще, як мінімум, більш ніж 30 цуценят та дорослих собак, які так назавжди і залишилися моїми. Вони йшли на веселку в мене на руках, я назавжди залишилася їхньою мамою. І ніхто не займає чуже місце, для кожного є місце в серці, у квартирі, в житті і всі містяться ❤️