Будь-яка історія про наших підопічних починається не з тварин, а з вчинків людей. Людей, які так і не стали людьми в сенсі людяності. Моко продавали розведенці на ОЛХ у віці 1,5 місяця і продали за 2000 грн якимось людям. 

Це маленьке цуценятко вагою 400гр їхало до своїх господарів міжміською маршруткою. Його у картоній коробці передали від продавця до покупця через водія. Але коли потенційні покупці побачили те, що купили, то вони відмовились від нього і не захотіли забирати. В цій історії людяним виявився водій, бо він не викинув ці 400гр. щастя у сміття, а знайшов зоозахисників, яким передав малого. Його оглянули лікарі в Києві і виявили, що він має проблеми з задніми лапками та недобір ваги і росту. Потім перетримка, потім дорога з Києва в Запоріжжя на потязі. Ми дали йому ім'я Моко, цей малюк явно не мав наміру вмирати, а мав велику жагу до життя. 

Наші лікарі в Запоріжжі сказали, що поки він не набере 2кг ваги, вони не зможуть його ретельно обстежити. Майже 1,5 місяця він жив окремо від всіх бульдогів та наїдав вагу 🥰😇 Але хлопчик виявився дуже їстівний і ми це зробили!!! 

Рентгенівські знімки показали медіальні вивихи 3 ступеню обох задніх колінок, оперувати ми не бачимо сенсу. Не факт, що операція буде вдалою!!! Зараз Моко бігає, стрибає, ходить не гірше, ніж інші. Але коли він виросте, сформується, набере повну вагу, ось тоді можливі проблеми через навантаження на суглоби, але у цьому ключове слово МОЖЛИВО!!! Це не всі генетичні проблеми, які є у нього, на двох передніх лапках недорозвинені четверті пальці. У Моко все чудово з розвитком, настроєм, апетитом і він не розуміє, що з ним щось не так. Він має всі щеплення, паспорт, але не має сім'ю. Буде в подальшому стерилізований. Якшо ми не знайдемо за рік йому родину, він залишиться в нас на пожиттєвому утриманні, бо потім вони звикають до нас і розлучення емоційно дуже важке!!! Зараз Моко 5 місяців і ми маємо надію на те, що його заберуть у сім'ю.