Історія Боні мабуть дуже банальна, як для війни, але якщо взяти окрему долю однієї французької бульдожки, то вона дуже сумна. Її, як і багатьох бульдогів, яких ми пачками рятували на початку війни, залишив колишній господар. Це трапилося у Кривому Розі, наприкінці травня 2022 року. Її привів на блокпост ТРО чоловік і попросив подбати про неї, бо він поспішав на війну захищати Україну. Він не зміг прилаштувати її в іншу сім'ю, йому не вистачило на те часу. 

У Боні вже тоді були проблеми зі здоров'ям і з такими вадами люди не поспішали її брати. Вона тиждень прожила на вулиці з хлопцями на посту. Там її побачила небайдужа жіночка, яка знала цю породу і мала вдома декілька бульдогів. Вона забрала Боню до себе додому, але залишити її в себе не могла, бо своїх троє. Жінка вийшла на нас в особисті і попросила забрати бульдожку. Ми так і зробили. На той час ми вже переїхали в Вухасту Хату і тільки облаштовувалися. 

Що ми побачили: перші декілька місяців Боні не хотіла ні з ким спілкуватися: ні з людьми, ні з собаками. Вона замкнулася, весь час сиділа на кріслі, ніби ховаючись від спілкування. Дуже худа, занедбана, брудна, хвора. Задні лапи ходили хиткою ходою, задню частину тіла дуже заносило, стрибати і стояти на задніх лапах вона не могла (видно на першому відео). Були проблеми з інервацією, в неї підтікала сеча. Взагалі з туалетом були великі проблеми, не привчена. Хронічний отит, вуха були забиті брудом, вовна випадала купками. Ще було не зрозуміло, чи стерилізована вона, УЗД не бачило матку. Лікарі нам порадили чекати рік, щоб не різати собаку просто так. Ми так і зробили.

Рік Боні в нас жила, ми її повністю вилікували, щепили, поставили чіп, зробили міжнародний паспорт. Вона гарно набрала вагу. Тічки в неї так і не було, зрозуміли, що вона стерилізована. 

За рік у Боні проявився дуже виражений брахіцефальний синдром, коли вона на емоціях, хвилюється або багато бігає влітку, починає дуже захлинатися. Тому вирішили прооперувати її: зробити ринопластику та підшити піднебіння. Перевірили серце, зробили ще раз всі аналізи і прооперували, але результат покращився на 50%. Вона дуже емоційна дівчинка, з характером лідера, дуже грайлива, активна, молода, красива. Їй десь 3 рочки. Але для неї зміна обставин і переїзд, НЕ БАЖАНО!!! Від хвилювання вона починає тяжко дихати. Навіть по місту, в клініку, ми їдемо з Боні обережно. 

Вона в нас вже більше року, тому було прийнято рішення, Боні назавжди лишається в Вухастій Хаті на довічному утриманні. Також ніхто не може надати 100% гарантій, що в майбутньому їй не знадобиться операція на хребті. За рік реабілітації в нашому хоспісу в неї немає жодного натяку на спинальну ходу. Носиться на прогулянках, стрибає, як усі, набрала вагу, вуха чистесенькі, КРАСУНЯ НАША!!! Ми її дуже любимо, вона відповідає взаємністю, наша гордість БОНІТА🩷