В один день Мілан з'явився на світ, такий малий і незграбний, ще навіть не побачивший світ. Здавалося, що десь там, попереду, щасливе життя, де буде місце для обіймів, теплих кроків та родини. Але всі ці мрії було перекреслено, бо малюк народився у лютому місяці. Місяць, який перекреслив життя як і Мілана, так і інших. Початок свого дитинства Мілан провів у тимчасово окупованих Пологах, де не було нормальної їжі, води, гарних умов. Кожен день був наче як останній, бо хто міг знати, що буде завтра? Але навіть в найтемніші часи, якщо придивитися, можна побачити промінь світла, який змінить все життя. Мілану пощастило, його вивезли звідти, такого незграбного, худого, страшного. Благодійний Фонд Boss Kokos не зміг пройти повз, тому Мілан поїхав до нас. Він був у жахливому стані. Дуже слабкий, не міг встояти на лапках, кожен день кашляв, але навіть не дивлячись на це, дуже лагідний і добрий хлопчик. Ми його довго лікували, в нього були спірохети, тобто інфекція в шлунку, глисти. Час йшов, Мілан підростав, йому вже не хотілося сидіти на одному місці, дуже сподобалося гратися на вулиці та з іншими. Ось так він у нас і ріс до того моменту, поки не поїхав додому до Дніпра до Таня. Відразу подружився зі своїм новим другом, але ще один чекав на нього вдома. Яке життя могло бути в нього? І було би воно взагалі, якби Мілана не вивезли? На щастя, ми цього не дізнаємося, бо в нього буде гарне життя у люблячій родині.